Lyophyllum decastes

Опис

Зростає великими пучками, у яких ніжки зрослися біля основи. Шапинка діаметром 5–10 см, від сіро-бурої до темно-оливкової, шовковисто-блискуча. Пластинки білі, згодом сірувато-кремові, а ніжка білувата і щільна.

Зустрічається з вересня до початку грудня на луках, у садах, на щебені, уздовж доріг і в листяних лісах. У Польщі не є поширеним.

Пучки сірих грибів легко сплутати з отруйними ентоломами або говорушками, тому перевірте споровий порошок (у Lyophyllum decastes він білий). У разі сумнівів не вживайте його в їжу.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Діаметр 4–12 см (в описах трапляються інші межі). Молоді екземпляри напівсферично-опуклі з трохи загорнутим краєм, зрілі — пласкі, з гострим, дещо хвилястим краєм. Колір сірий, сіро-бурий до оливково-буро-чорнуватого, поверхня шовковисто-блискуча, дрібно радіально-волокниста, гладка.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинки спочатку білі, згодом сірувато-кремові (за деякими описами, з віком можуть дещо жовтіти), помірно густі, різної довжини, виїмчасті із зубцем біля ніжки, дещо спускаються на ніжку.

Ніжка

Довжина 5–13 см, товщина 1–3 см (в описах трапляються інші межі); нерегулярно циліндричні, щільні, зазвичай вигнуті, інколи ексцентричні. Білувата шовковисто-блискуча поверхня, з часом буріє знизу. Ніжки в пучку зрощені біля основи. Без кільця.

М’якуш

Білий, не змінює кольору при зрізанні, щільний, еластичний. Смак незначний, запах невиразний.

Споровий відбиток і спори

Споровий порошок білий. Спори кулясті, гладкі, безбарвні, діаметром 5–7 мкм.

Місця зростання й поширення

Екологія. Сапротроф, хоча іноді також вважається мікоризоутворювачем. Росте на ґрунті, зазвичай на порушеному ґрунті: на луках, у садах, на щебені, уздовж доріг, стежок, у листяних лісах. Плодові тіла ростуть щільними пучками, рядами або відьомськими колами.

Поширення. Європа (описаний зі Швеції), Північна Америка, Східна Азія (Японія, Китай). У Польщі не дуже поширений. Юридично не охороняється.

Плодоношення. З вересня до початку грудня (у Польщі); у США на Західному узбережжі — з літа до весни.

З чим можна сплутати?

• Lyophyllum fumosum — Темніша шапинка, борошнистий запах, більш м’ясистий; іноді об’єднується з L. decastes у видовий комплекс.
• Lyophyllum loricatum — Темніша шапинка, хрящуватий м’якуш.
• Lyophyllum semitale, Pluteus petasatus — Подібні види; детальні відмінності — немає даних.
• Entoloma spp. та Clitocybe dilatata — Отруйні; можлива плутанина. Детальні відмінності — немає даних (у ентолом рожевий споровий порошок).

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні ліофіл скупчений широко трапляється на Поліссі, в Карпатах і Лісостепу, де утворює масивні зростки біля лісових стежок, у парках та на узбіччях доріг.
• Через характерну особливість рости тісними групами зі зрощеними основами ніжок у народі цей гриб нерідко називають «зросликом» або «кущівкою».
• В українських лісах його остерігаються через помітну зовнішню схожість із небезпечними отруйними видами ентолом, від яких ліофіл надійно відрізняється білим кольором спорового порошку.