Aleuria aurantia

Опис

Алеурія оранжева (Aleuria aurantia) — гриб без шапинки й ніжки: плодове тіло є чашечкою 2–10 см у поперечнику, яскраво-оранжевою всередині та блідою й дрібно оксамитовою ззовні. Зазвичай росте щільними групами, тому чашечки зігнуті й стиснуті разом, і вся купка схожа на викинуту апельсинову шкірку. М’якуш тонкий, крихкий і водянистий.

З’являється з пізнього літа до осені на голій, часто глинистій або піщаній землі: на лісових дорогах і їхніх узбіччях, у канавах, на згарищах, а також у парках і садах. В Європі поширений.

Його непросто сплутати з іншими оранжевими чашечковими грибами, але слід бути обережним із подібними чашоподібними грибами, особливо з родів Otidea та Caloscypha, деякі з яких отруйні або їхня їстівність невідома. Якщо ви не впевнені щодо виду, не збирайте його й не їжте.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Плодове тіло — безніжковий апотецій 2–10 см у діаметрі. У молодому віці майже кулясте, потім чашоподібне з хвилястими краями; у старіших екземплярів майже плоске, округле або лопатеве, з хвилястим краєм. У щільних скупченнях часто деформоване тиском сусідніх плодових тіл. Зовнішня поверхня дрібно оксамитова, від білуватої до блідо-жовто-охристої.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинок і трубочок немає. Плодючий шар (гіменій) вистеляє внутрішню поверхню чашечки; він гладенький, за кольором від жовто-червоного через оранжевий до яскраво-червоного.

Ніжка

Ніжки немає; плодове тіло сидяче.

М’якуш

Дуже тонкий, крихкий і водянистий, білувато-сірий. Смак і запах м’які; при роздавлюванні запах приємний. Не куштуйте м’якуш невідомих грибів.

Споровий відбиток і спори

Споровий відбиток білий; спори вивільняються помітними клубочками, коли плодове тіло потривожити. Спори безбарвні, видовжено-еліптичні, з сітчастим орнаментом, 16–24 × 8–12 мкм. З Північної Америки описано різновид із дрібнішими спорами.

Місця зростання й поширення

Екологія. Наземний сапротроф. Росте групами, часто у великій кількості, на ґрунті, переважно у відкритих сонячних місцях: на лісових дорогах і їхніх краях, у канавах і придорожніх водостоках, а також на згарищах. Трапляється в лісах, чагарниках, парках, на кладовищах і в садах. Уникає вапнякових ґрунтів і віддає перевагу глинистим та піщаним; нерідко є першим грибом, що з’являється масово на купах піску та ґрунту, нанесених повенями.

Поширення. Космополіт: усі континенти, крім Антарктиди (трапляється на антарктичних островах), та численні океанічні острови. В Європі сягає на півночі Ісландії та Свальбарду й там поширений. Також трапляється в Північній Америці та на півдні Чилі. У Польщі не перебуває під правовою охороною.

Плодоношення. У Польщі з пізнього літа до осені; у Північній Америці залежно від регіону (схід: травень–листопад, захід: листопад–березень).

З чим можна сплутати?

• Sarcoscypha austriaca (саркосціфа австрійська) — Інтенсивніший, червоний як шарлах колір; росте лише ранньою весною.
• Melastiza chateri (меластіза Четера) — Дрібніша, з чорно-крапчастим краєм плодового тіла.
• Caloscypha fulgens (калосціфа блискуча) — Плодове тіло оранжево-жовте, внутрішня поверхня чашечки в молодому віці сіра, згодом оранжева, зовнішня поверхня дрібнозерниста; росте ранньою весною в гірських хвойних лісах. Їстівність невідома.
• Pulvinula constellatio (пульвінула оранжева) — Плодові тіла дископодібні або подушкоподібні, не чашоподібні.
• Види роду Otidea (отидеї, вушкоподібні гриби) — Плодові тіла зазвичай вухоподібні, видовжені й розколоті з одного боку, не правильно чашоподібні; деякі види отруйні або їхня їстівність невідома.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В українській мікологічній літературі гриб відомий як алеврія оранжева. Назва калькована з латинської: «aurantia» означає «оранжевий», а «Aleuria» походить від грецького слова «борошно» і натякає на борошнистий, ніби присипаний наліт із зовнішнього боку чашечки.
• В Україні алеврію оранжеву можна зустріти восени на лісових дорогах, узбіччях, голій глинистій чи піщаній землі та в парках, переважно в лісовій і лісостеповій зонах. Яскраві оранжеві чашечки на сірому ґрунті помітні здалеку, тому її часто знаходять навіть там, де грибів ніхто не шукає.
• Алеврія оранжева не входить до Червоної книги України, бо це поширений вид, який зазвичай росте великими групами.