Lepiota subincarnata

Опис

Lepiota subincarnata — це невеликий пластинчастий гриб зі світло-червоним або червоно-бурим капелюшком, кремовим до краю. Він має білуваті пластинки, білу або рожевувату м’якоть з фруктовим запахом і кремову ніжку з плямами кольору капелюшка, іноді трохи потовщену біля основи.

Він росте в лісах і багатих на перегній парках.

Він містить аматоксини і може бути смертельно отруйним. Не збирайте дрібні лускавниці для їжі; отруту неможливо видалити на кухні.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Світло-червона або червоно-бура, кремова до краю. Немає даних про розмір, форму та лускатий покрив.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинки білуваті. Немає даних про прикріплення до ніжки.

Ніжка

Може бути трохи потовщеною біля основи, кремовою, з плямами або лусочками кольору капелюшки. Немає даних про розмір і кільце.

М’якуш

Біла до рожевуватої зверху. Запах злегка фруктовий, смак неприємний — його ніколи не можна випробовувати; не пробуйте м’якоть будь-якого підозрілого гриба.

Споровий відбиток і спори

Немає даних (колір спорового порошку та розмір спор).

Місця зростання й поширення

Екологія. Зустрічається в лісах і багатих на перегній парках. Подальші дані відсутні.

Поширення. Євразія та Північна Америка. Немає даних про поширення в Польщі або про статус у Червоній книзі. Юридично не захищений.

Плодоношення. Немає даних.

З чим можна сплутати?

• Macrolepiota procera (парасолька велика) — Іноді плутають; детальні відмінності — даних немає.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні лепіота підінкарнатна поширена переважно в зонах Лісостепу та Степу, де трапляється у старих міських парках, садах і на узліссях широколистяних лісів.
• Через лускатий візерунок шапинки цей гриб в українських лісах часто помилково приймають за споріднені великі гриби-парасольки або молоді печериці.