Prunulus roseus

Опис

Mycena rosea — тендітний гриб із капелюшком діаметром 2–6 см, від блідо-рожевого до рожевого кольору, з чітким горбком у центрі. У сиру погоду капелюшок смугастий, а в суху погоду горбок жовтіє. Пластинки рідкі, спочатку білі, потім блідо-рожеві. Ніжка заввишки 4–7 см, тонка, білувата або білувато-рожева, без кільця. М’якуш пахне редискою.

Росте з травня по жовтень на лісовій підстилці в листяних і мішаних лісах, переважно на вапнякових ґрунтах. Поширений у Європі.

Отруйний, містить мускарин. Його можна сплутати з Laccaria amethystina та з Mycena pura, яка має більш фіолетовий відтінок і росте в хвойних лісах. Не збирайте дрібні, тендітні гриби міцени для споживання, а якщо ви не впевнені щодо виду, не вживайте гриб.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Діаметр 2–6 см; у молодому віці кулястий або опуклий, потім плоский, зрештою повністю розпростертий, із чітким бугорком у центрі. Сильно гігрофанний: у вологому стані смугастий через просвічування пластинок. Колір від блідо-рожевого до рожевого; в суху погоду бугорок висихає до кремово-жовтого або жовтого.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинки рідкі, черевчасті, виїмчасті та вузькі біля ніжки, з рівними краями. Спочатку білі, пізніше блідо-рожеві.

Ніжка

Висота 4–7 см, товщина до 0,7 см; циліндрична, пряма, з трохи потовщеною основою. Суцільна в молодих екземплярів, порожниста в старих. Колір білуватий або білувато-рожевий, поверхня тонковолокниста. Без кільця.

М’якуш

Тонкий, білий; смак м’який, запах редископодібний. Вид отруйний — не куштуйте м’якуш на смак.

Споровий відбиток і спори

Споровий порошок білий. Спори широко еліпсоїдні, амілоїдні, гладкі, із зігнутим апікулюсом (носиком) з одного боку; 6–9 × 2,5–5 мкм (описи наводять різні діапазони).

Місця зростання й поширення

Екологія. Сапротроф. Росте на ґрунті, на лісовій підстилці в листяних і мішаних лісах, особливо часто на вапнякових ґрунтах.

Поширення. Зустрічається на всіх континентах, крім Австралії та Антарктиди. Поширений у Європі. Не охороняється законом у Польщі.

Плодоношення. З травня по жовтень.

З чим можна сплутати?

• Mycena pura (міцена чиста) — Колір більш фіолетовий; росте в хвойних лісах.
• Mycena sororia — Близькоспоріднений вид, який достовірно відрізняється лише лабораторними методами (ізоферментний електрофорез); він має більші спори, 7,5–10 × 4,8–5,5 мкм.
• Laccaria amethystina (лаккарія аметистова) — Скоріше фіолетовий, ніж рожевий колір; має товщі, рідші пластинки і не є гігрофанним, як Mycena rosea.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні міцена рожева поширена переважно в листяних та мішаних лісах Полісся, Лісостепу й Карпат, де оселяється на багатій підстилці з опалого листя.
• В українських лісах цей отруйний гриб часто помилково приймають за споріднену міцену чисту або лаковицю аметистову через подібні ніжні пастельні відтінки.