Опис
Стереум волохатий (Stereum hirsutum) утворює тонкі, жорсткі, шкірясті плодові тіла завширшки кілька сантиметрів, які часто налягають одне на одне, мов черепиця, у вигляді невеликих полиць. Верхній бік грубо волохатий, вохристий або сіро-коричневий, з виразними концентричними смугами. Нижній бік гладенький, у молодих плодових тіл яскраво-жовто-помаранчевий, з віком блідне до вохристого. Край гострий і хвилястий.
Він росте цілий рік на мертвій деревині, переважно листяних порід: на опалих гілках і пеньках, а також на парканах і дерев’яних конструкціях. У Польщі він дуже поширений; його можна знайти в лісах, парках і садах, від низовин до гір.
Від подібних стереумів його вирізняє гладенький оранжево-жовтий нижній бік, який не змінює кольору при розрізанні. На перший погляд його можна сплутати з траметес різнобарвним, але в того на нижньому боці є дрібні пори. Він неїстівний.
Ознаки для розпізнавання
- Шапка
- Плодові тіла однорічні, численні, завширшки 0,5–5 см (в описах наводять різні діапазони) і завтовшки 1–2 мм; розпростерті, розпростерті з відігнутим краєм, дрібні консолеподібні або полицеподібні, хвилясті, часто налягають одне на одне, мов черепиця, або зростаються в ширші полиці. Прикріплені до субстрату верхньою поверхнею, а боки відгинаються назовні; на вертикальних стовбурах утворюють невеликі відігнуті шапинки. Верхня поверхня волохата, оксамитова, груба до щетинистої, білувата, вохристо-жовта або сіро-іржаво-коричнева, концентрично зональна і смугаста. Край гострий, хвилястий.
- Гіменофор (низ шапки)
- Гладенький (без трубочок, пластинок чи шипиків). У молодих плодових тіл яскравий, потім оранжево-жовтий або вохристий, у старших блідне до світло-оранжево-коричневого.
- Ніжка
- Ніжки немає; плодове тіло сидяче, прикріплене до субстрату.
- М’якуш
- Білувата, при розрізанні не змінює кольору; тонка, жорстка, шкірясто-коркова, вкрита тонкою кірочкою, видимою навіть під лупою. Запах і смак не мають діагностичного значення; м’якоть не слід куштувати.
- Споровий відбиток і спори
- Спорова маса біла. Спори еліпсоїдно-циліндричні, гладенькі, безбарвні (гіалінові), амілоїдні, 4–8 × 2,5–3,5 мкм.
Місця зростання й поширення
Екологія. Сапротроф, що спричиняє білу гниль деревини. Росте переважно на мертвій деревині листяних порід (напр. вільха, береза, граб, бук, дуб, липа, ліщина, вишня, слива), рідко на хвойних (напр. ялиця); найчастіше на опалих гілках і пеньках. Трапляється також на живих деревах, уражуючи пошкоджені ділянки кори (зокрема патоген персика), та на використовуваній деревині: парканах, залізничних шпалах, конструкціях теплиць, а у вологих оселях на підлогах і дерев’яних панелях стін. Інші гриби паразитують на його плодових тілах, зокрема тремела оранжева (Naematelia aurantia) та Phaeotremella frondosa.
Поширення. Космополіт: усі континенти, крім Антарктиди (Північна Америка, Європа від Скандинавії до Середземномор’я та Британських островів, Австралія). У Польщі дуже поширений по всій країні, від низовин до верхньої межі лісу і навіть у поясі криволісся; один з найчастіших грибів на мертвій деревині. У Польщі він не перебуває під правовою охороною.
Плодоношення. Плодові тіла протягом цілого року.
З чим можна сплутати?
- Stereum gausapatum (стереум дубовий кривавий) — Росте на дубі; плодове тіло виразно розпростерте або розпростерте з відігнутим краєм, гіменофор темніший, шоколадно-коричневий.
- Stereum subtomentosum (стереум жовтіючий) — Плодове тіло прикріплене до субстрату боком, м’якоть при розрізанні жовтіє; гіменофор ніколи не буває яскраво-жовтим чи оранжевим, а темніший, від вохристого до кавового кольору.
- Stereum ochraceoflavum (стереум вохристо-жовтий) — Росте переважно на тонких гілочках, найчастіше дуба; плодові тіла дрібніші й тонші, гіменофор блідо-оранжево-жовтий або коричнювато-сіро-вохристий.
- Byssomerulius corium (бісомеруліус сітчастий) — Гіменофор також гладенький, але інколи нерегулярно сітчастий або з порами-ямками; плодові тіла кремові, блідо-жовтуваті або сіруваті.
- Trametes versicolor (траметес різнобарвний) — Нижній бік з дрібними порами замість гладенького оранжевого гіменофора; верхня поверхня різнобарвна, а не грубо волохата у вохристих тонах.
- Stereum ostrea, Stereum rameale — Іноді наводяться як подібні види; детальні відмінні ознаки потребують підтвердження.
Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.
Цікаві факти
- В Україні Stereum hirsutum зазвичай називають стереум волосистий, а в народі його часто плутають із «трутовиками» й просто називають деревним грибом-«поличкою», бо плодові тіла сидять на деревині ярусами, як маленькі полички.
- Stereum hirsutum не належить до видів, що охороняються в Україні: його немає ні в Червоній книзі України, ні серед рідкісних видів, бо це дуже звичайний сапротроф на мертвій деревині листяних порід.
- Гриб трапляється майже по всій Україні — від лісів Полісся й Карпат до парків і садів лісостепу та степових лісосмуг, а його яскраво-жовті смугасті «полички» на пеньках і сухих гілках видно навіть узимку.
- Через жовто-оранжеву нижню поверхню та концентричні смуги Stereum hirsutum часто плутають з іншим видом — трамететом різнокольоровим (Trametes versicolor), але в стереума поверхня шорстко-волосиста, а нижня сторона гладенька, без пор.
Часті запитання
Коли росте Stereum hirsutum?
За спостереженнями в Польщі (GBIF) сезон: Травень – Лютий; найбільше записів припадає на Жовтень.
Де росте Stereum hirsutum?
Сапротроф, що спричиняє білу гниль деревини. Росте переважно на мертвій деревині листяних порід (напр. вільха, береза, граб, бук, дуб, липа, ліщина, вишня, слива), рідко на хвойних (напр. ялиця); найчастіше на опалих гілках і пеньках. Трапляється також на живих деревах, уражуючи пошкоджені ділянки кори (зокрема патоген персика), та на використовуваній деревині: парканах, залізничних шпалах, конструкціях теплиць, а у вологих оселях на підлогах і дерев’яних панелях стін. Інші гриби паразитують на його плодових тілах, зокрема тремела оранжева (*Naematelia aurantia*) та *Phaeotremella frondosa*.
У застосунку Gribo цей вид має також 3D-модель, яку можна обертати, фото у вікторині й попередження під час розпізнавання камерою. Дивись, як почати.