Hebeloma crustuliniforme

Опис

Hebeloma crustuliniforme — поширений гриб із кремовою, охристою або іржаво-жовтою шапинкою, зазвичай 4–8 см у діаметрі, гладкою, слизистою під час дощу. Він має скупчені сіро-бурі пластинки, які в сиру погоду вкриваються крапельками, та циліндричну волокнисту ніжку без кільця. М’якоть пахне редискою і зазвичай гірка.

Росте з травня до листопада під березами, дубами та буками, у листяних і хвойних лісах, а також у парках, садах та на узбіччях доріг. У Польщі дуже поширений.

Він отруйний і непридатний для їжі; викликає шлунково-кишкові розлади. Будьте обережні під час збору блідих грибів із бурими пластинками та запахом редиски.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Діаметр 4–8 см (в описах вказується 3–11 см), винятково до 10 см. Молоді — напівсферичні або дзвоникусті із загорнутим краєм, потім розспламлені, хвилясті або підняті по краю, у деяких описах із бугорком. Поверхня шапинки гладка, кремова, охриста, рудувато-коричнева або іржаво-жовта; слизиста або клейка у вологу погоду, лише трохи липка в суху погоду.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинки скупчені, вузькоприрослі або виїмчасті (у деяких описах також «повністю вільні»), з нерівними краями; бліді в молодому віці, з віком стають сіро-охористими до бурих. У вологу погоду вони «плачуть»: на краях з’являються молочні або прозорі крапельки.

Ніжка

Висота 5–10 см (в описах вказується 4–13 см), товщина 1–2 см, циліндрична, розширена біля основи, поверхня волокниста, іноді вкрита дрібними лусочками у верхній частині. Кільця немає.

М’якуш

Кремово-біла, темніша в нижній частині ніжки. Запах редиски, смак здебільшого гіркий. Не куштуйте його; ніколи не куштуйте м’якоть грибів, які підозрюються на токсичність.

Споровий відбиток і спори

Споровий порошок охристо-бурий. Спори лимоноподібні (за деякими описами еліптичні), дрібнобородавчасті; розмір 3–9 × 5,5–7,5 мкм (широкий діапазон, потребує підтвердження).

Місця зростання й поширення

Екологія. Наземний мікоризний гриб. Росте в листяних і хвойних лісах, а також у парках, садах, на берегах та в рудеральних біотопах (узбіччя доріг, звалища). Уникає дуже вологих місць існування. Партнери по мікоризі: береза бородавчаста, дуб черешчатий та скельний, бук європейський.

Поширення. Північна та Центральна Америка, Європа, Австралія, Японія та Корея (зафіксовано в 18 країнах). Дуже поширений у Центральній Європі та в Польщі. Не охороняється законом у Польщі.

Плодоношення. З травня по листопад (у м’якому кліматі, наприклад, у Каліфорнії, також узимку).

З чим можна сплутати?

• Hebeloma radicosum — Чітко виражена стрижнева ніжка, що росте з гниючої деревини.
• Hebeloma sinapizans — Значно більша шапинка, темніша за кольором у центрі, ніж по краю.
• Hebeloma insigne — Вказаний як подібний вид; детальні відмінності — даних немає.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні гебелома клейка є дуже поширеним видом, який масово трапляється у змішаних і листяних лісах Полісся та Лісостепу під березами й дубами.
• Через світле охристе забарвлення шапинки недосвідчені грибники в українських лісах нерідко плутають цю отруйну гебелому зі світлими печерицями або рядовками.
• Цей гриб не має природоохоронного статусу і не внесений до Червоної книги України, оскільки успішно зростає не лише в лісах, але й у міських парках та лісосмугах.