Mutinus ravenelii

Опис

Мутинус Равенеля (Mutinus ravenelii) — дивний, тонкий гриб, що виростає з білого гладенького яйця діаметром близько 2 см. З яйця виходить циліндрична колона, всередині порожниста, зазвичай заввишки 6–7 см, звужена догори та загострена. Нижня частина білувата з малиновим відтінком, верхня — інтенсивно малинова, вкрита оливково-зеленою слизькою масою.

Росте з червня по листопад на багатому на гумус ґрунті: у парках, садах, розсадниках, поблизу сміттєзвалищ та в чагарниках, особливо під вербами, рідко в лісах. Часто з’являється в містах. Походить з Північної Америки, а в Польщі є чужорідним видом.

Впізнати його можна за формою та запахом: слизька маса нагорі смердить падлом або фекаліями й приваблює мух. Схожі види мутинусів важко розрізнити без досвіду. Він неїстівний.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Типової шапинки немає. Молоде плодове тіло яйцеподібне, близько 2 × 1,5 см, укрите білим гладеньким перидієм. Receptaculum, що розвивається, пробиває перидій; іноді шматок розірваного перидію залишається на верхівці, як маленька шапочка. Верхівка receptaculum загострена та вкрита слизькою оливково-зеленою споровою масою (глебою), іноді з невеликим отвором на верхівці.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинок, трубочок і шипів немає. Гіменій утворює плодючу частину receptaculum у його верхній частині, яскраво-малинового кольору, вкриту оливково-зеленою слизькою глебою з сильним, дуже неприємним запахом.

Ніжка

Receptaculum (псевдоніжка) циліндричне, заввишки 6–7 см, виняткового до 10 см, завтовшки близько 1 см; основа трохи звужена, верхівка загострена. Всередині порожнисте. Нижня, стерильна частина білувата з малиновим відтінком, іноді повністю біла; верхня, плодюча частина інтенсивно малинова.

М’якуш

Receptaculum всередині порожнисте. Спорова маса виділяє сильний запах, що нагадує фекалії або гниле м’ясо. М’якуш куштувати не слід.

Споровий відбиток і спори

Спори містяться в оливково-зеленій слизькій масі на верхівці плодового тіла. Спори гладенькі, еліпсоїдні, 4–6 × 1–3 мкм.

Місця зростання й поширення

Екологія. Сапротроф, росте на ґрунті в багатих на гумус місцях: у парках і садах, лісових розсадниках, на забруднених заростях і поблизу сміттєзвалищ, рідко в лісах і чагарниках (особливо під вербами). Запах приваблює комах, що живляться падлом, до лапок яких прилипають спори; комахи переносять їх на великі відстані.

Поширення. Синантропний вид, батьківщина якого — Північна Америка, розширює свій ареал. Уперше зафіксований у Європі в Німеччині в 1943 році; нині широко поширений, трапляється також у Новій Зеландії. У Польщі вперше помічений у Кракові в 1965 році (вологі місця, багатий на гумус ґрунт), а в природних місцях існування — у 1987 році в Кампіноському національному парку. Часто трапляється в містах. У Польщі є чужорідним видом, законом не охороняється.

Плодоношення. З червня по листопад.

З чим можна сплутати?

• Mutinus elegans — Іноді його з ним плутають; відмінні ознаки потребують підтвердження мікологом.
• Mutinus caninus — Іноді його з ним плутають; відмінні ознаки потребують підтвердження мікологом.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні мутинус Равенеля — чужинний вид, занесений із Північної Америки, тому його не вважають рідкісним і до Червоної книги України його не внесено.
• В Україні його найчастіше помічають не в лісах, а в населених пунктах: у парках, садах і розсадниках, на гумусних ґрунтах, особливо біля верб.
• Його часто плутають із мутинусом собачим (Mutinus caninus), який теж росте в Україні. Різниця в кольорі: у мутинуса Равенеля стовпчик інтенсивно малиново-рожевий, а в собачого блідіший, жовтувато-оранжевий.
• Як і у «веселки» (веселки звичайної), якою в народі називають найвідомішого українського родича, молодий гриб ховається в білому яйцеподібному «яйці». Із нього за короткий час виростає гострий стовпчик.