Pseudoboletus parasiticus

Опис

Паразитичний болетус (Pseudoboletus parasiticus) — невеликий гриб із капелюшком діаметром 2–6 см, сухим, замшевим, тьмяно-жовтим до оливково-бурого, що в суху погоду розтріскується на дрібні поля. Нижня сторона складається з жовтих трубочок, які з віком стають оливково-бурими, а ніжка жовта, часто викривлена й звужена до основи. М’якуш жовтуватий, при розрізанні слабко синіє.

Найлегше його впізнати за місцем росту: виключно на плодових тілах звичайного ложнодощовика (Scleroderma citrinum), зазвичай по кілька штук з одного ложнодощовика, на кислих піщаних і торфових ґрунтах. У Польщі він рідкісний і під частковою охороною, тому його не слід збирати.

Плутанина з моховиком зеленим лише позірна, адже останній росте на ґрунті, а не на ложнодощовику.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Діаметр 2–6 см; у молодому віці напівкулястий, пізніше подушкоподібний, нарешті розпростертий. Поверхня суха, замшева, забарвлена від тьмяно-жовтого через зеленувато-охристий до оливково-бурого або жовто-бурого; у суху погоду іноді розтріскується на дрібні поля.

Гіменофор (низ шапки)

Трубочки прирослі або слабко низхідні, кутасті; у молодості жовті, пізніше коричнювато-оливкові або коричнювато-жовті.

Ніжка

Висота 3–7 см, товщина 0,4–2 см. Щільна, від жовтої до жовто-бурої або оливкової, з волокнистою структурою; звужена до основи і зазвичай сильно викривлена.

М’якуш

Жовтуватий, лимонно-жовтий над трубочками, коричнюватий у нижній частині ніжки; при розрізанні слабко синіє. Смак м’який, запах грибний. Не куштуйте м’якуш.

Споровий відбиток і спори

Споровий відбиток темно-оливковий до оливково-бурого. Спори яйцеподібно-веретеноподібні, блідо-жовті до медово-жовтих, 12–18 × 4,5–6 мкм.

Місця зростання й поширення

Екологія. Паразит на плодових тілах звичайного ложнодощовика (Scleroderma citrinum); зазвичай з одного плодового тіла ложнодощовика росте 1–5 плодових тіл болетуса. Росте в різних типах листяних лісів, іноді також поза лісами, виключно на кислих торфових і піщаних ґрунтах.

Поширення. Європа та схід Північної Америки. У Польщі рідкісний: до 2020 року повідомлено приблизно про 150 місцезнаходжень; внесений до Червоного списку рослин і грибів Польщі в категорії R (рідкісний). Також є в червоних списках, зокрема, Бельгії, Данії, Словаччини, Литви та Німеччини. У Польщі перебував під суворою охороною в 1983–2014 роках, а нині під частковою охороною (Dz.U. 2014 поз. 1408).

Плодоношення. У Північній Америці з липня по вересень; у Польщі точних даних немає (ймовірно, з літа до ранньої осені).

З чим можна сплутати?

• Xerocomus subtomentosus (моховик зелений; польська: podgrzybek zajączek) — Схожий на вигляд, але росте на ґрунті як мікоризний гриб, а не на плодових тілах ложнодощовика; лише місце росту практично виключає плутанину.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В українській мікологічній літературі цей гриб відомий як моховик паразитний. Назва повторює латинське видове епітет parasiticus, який вказує на його життя на іншому грибі.
• В Україні його варто шукати лише там, де росте його «господар», несправжній дощовик звичайний (Scleroderma citrinum). Це переважно хвойні й мішані ліси на кислих піщаних ґрунтах, наприклад на Поліссі. Тому зустрічається він значно рідше за самого дощовика, а плодові тіла виростають кількома штуками з одного дощовика.