Міколог порівнює білий гриб з ілюстраціями в атласі грибів, а Знавець пояснює

Sarcodon squamosus

родина Bankeraceae

Опис

Лускатий їжак (Sarcodon squamosus) — це гриб із шипами замість пластинок або трубочок. Має м’ясисту, плоску або плоско-опуклу шапинку, вкриту грубими лусками від коричневого до темно-коричневого кольору, а на нижньому боці — густі короткі шипи кремового або коричневого кольору. Ніжка коротка, суцільна, кремова або світло-коричнева. Розміри шапинки в описах різняться (до 6 см або 10–25 см).

Росте в соснових лісах, також на пустищах і кам’янистих ґрунтах, часто кільцями. Дуже схожий на Sarcodon imbricatus, від якого відрізняється місцем зростання та, за деякими описами, меншими плодовими тілами й темнішими, більш прямостоячими лусками.

Молоді екземпляри мають приємний запах і м’який смак, старші можуть бути гіркими. У Польщі цей вид був під охороною в 2004–2014 роках; перед збиранням перевірте чинний правовий статус. Не збирайте гриби, щодо яких маєте сумніви.

Ознаки для розпізнавання

Шапка
М’ясиста, плоско-опукла до плоскої, вкрита грубими лусками від коричневого до темно-коричневого кольору (майже чорна у вологому стані, від темно-коричневої до чорної в сухому); луски темніші й більш прямостоячі, ніж у Sarcodon imbricatus. Діаметр за різними описами до 6 см або 10–25 см (неглибоко лійкоподібна, біла, з віком коричнево-фіолетова, з лусками у концентричних кільцях) — описи не збігаються.
Гіменофор (низ шапки)
Шипи (не трубочки і не пластинки) завдовжки приблизно 0,2 см, густі, у свіжому стані кремові до коричневих, у висушених екземплярах темно-коричневі. Прикріплення до ніжки — немає даних.
Ніжка
Циліндрична, висота до 5 см, товщина до 1,5 см, центральна або ексцентрична, суцільна. Поверхня у свіжому стані кремова до світло-коричневої, у сухому — темно-коричнева. Кільце — немає даних.
М’якуш
Ламка, у молодих екземплярів білувата, у старших сірувато-коричнева; запах пряний, смак приємний (у старших плодових тіл смак може бути гірким). Не куштуйте м’якоть невідомих грибів.
Споровий відбиток і спори
Колір спорового відбитка — немає даних. Спори (базидіоспори) кулясті до яйцеподібних, з бородавчастим орнаментом, 7,0–8,5 × 6,0–8,0 мкм (Q = 1,08).

Місця зростання й поширення

Екологія. Наземний гриб; деякі описи називають його сапротрофом (у мікологічній літературі їжаки зазвичай вважаються мікоризними — потребує підтвердження). Росте в лісах із сосною, у Кореї зафіксований під дубами. Часто утворює «відьмині кільця» на соснових пустищах і кам’янистих ґрунтах; пов’язаний зі старими, тривалий час безперервно існуючими лісостанами й не переносить суцільних вирубок.

Поширення. Північна Америка, Європа (від Середземномор’я до північної Скандинавії, від Британських островів до Азії) та Азія. У Польщі раніше не відрізнявся від Sarcodon imbricatus, тому багато його місцезнаходжень могли бути записані під цією назвою. У 2004–2014 роках перебував у Польщі під видовою охороною; наразі не охороняється (Dz.U. 2014 поз. 1408).

Плодоношення. Немає даних.

З чим можна сплутати?

  • Sarcodon imbricatus (лускатий їжак; польська: sarniak świerkowy) — Морфологічно майже ідентичний; плодове тіло більше, луски на шапинці світліші й менш прямостоячі; відрізняється місцем зростання (ялина), ареалом і генетичними ознаками.
  • Види роду Hydnellum, охоронювані види Sarcodon (S. joeides, S. underwoodii, S. glaucopus, S. scabrosus) та Boletopsis grisea — Обережно: охоронювані види (у Польщі під суворою охороною), не включені до Атласу. Види Hydnellum мають тверді, корковаті плодові тіла, часто зрослі та такі, що обростають голки або гілочки; охоронювані види Sarcodon дрібніші, гіркі, часто з синювато-зеленою основою ніжки; Boletopsis має пори замість шипів. У разі сумнівів не збирайте.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

  • В Україні гриб Sarcodon squamosus зазвичай розглядають разом із близьким видом — ковпаком-їжаком, або «їжаком лускатим» (Sarcodon imbricatus). Через велику схожість їх легко сплутати.
  • Назва «лускатий» походить від грубих бурих лусок на капелюшку, які нагадують черепицю. А замість пластинок чи трубочок на нижній стороні в гриба короткі шилоподібні колючки, тому в народі подібні гриби називають «їжаками».
Gribo не оцінює їстівність. Розпізнавання за фото — і в застосунку теж — не замінює фахівця з грибів.

Часті запитання

Коли росте Sarcodon squamosus?

За спостереженнями в Польщі (GBIF) сезон: Вересень – Листопад; найбільше записів припадає на Жовтень.

Де росте Sarcodon squamosus?

Наземний гриб; деякі описи називають його сапротрофом (у мікологічній літературі їжаки зазвичай вважаються мікоризними — потребує підтвердження). Росте в лісах із сосною, у Кореї зафіксований під дубами. Часто утворює «відьмині кільця» на соснових пустищах і кам’янистих ґрунтах; пов’язаний зі старими, тривалий час безперервно існуючими лісостанами й не переносить суцільних вирубок.

У застосунку Gribo цей вид має також 3D-модель, яку можна обертати, фото у вікторині й попередження під час розпізнавання камерою. Дивись, як почати.