Astraeus hygrometricus

Опис

Звіздовик барометричний (Astraeus hygrometricus) — невеликий гриб, схожий на зірку, що лежить на землі. Молоде плодове тіло кругле й частково сховане в ґрунті, потім його товста шкіряста оболонка розпадається на кілька або з десяток променів. У вологу погоду промені розкриваються в боки (увесь гриб тоді зазвичай має 3–6 см у діаметрі) і відкривають сіро-коричневий гладенький мішечок із щілиною нагорі, з якої виходить коричневий пил спор. У суху погоду промені загортаються вгору й закривають мішечок, звідси й назва «барометр».

Росте в сухих, сонячних місцях: на піщаних узбіччях, на краях листяних лісів, у рідких соснових борах і дубових гаях, поодинці або групами, зазвичай з липня до вересня. Висушені плодові тіла можуть зберігатися цілий рік. У Польщі він дуже рідкісний і перебуває під суворою охороною.

Його можна відрізнити від звіздовиків за товстим шкірястим екзоперидієм, розтрісканим на дрібні ділянки, та за відсутністю виразного круглого обідка навколо отвору. Він не має ні ніжки, ні шапинки, тому його не слід плутати з грибами. Як охоронюваний вид, його не можна збирати.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Без шапинки: плодове тіло гастероїдне, у молодому віці кулясте або яйцеподібне, частково заглиблене в субстрат і вкрите білуватим шаром міцелію. Екзоперидій розпадається зіркоподібно на 4–20 неправильних променів; після розкриття плодове тіло має 1–8 см у діаметрі (зазвичай 3–6 см). Промені товсті й шкіряясті, з верхнього боку розтріскані на дрібні ділянки, сіро-коричневі до темно-сірих або чорних; внутрішній шар бежевий до світло-коричневого. У вологу погоду промені розкриваються, а в суху загортаються вгору й закривають спорову сумку (гігроскопічна поведінка).

Гіменофор (низ шапки)

Без пластинок і трубочок. Спорова сумка (ендоперидій) сидяча, куляста, 1–3 см у діаметрі, світло-сіра до коричневої, у молодих плодових тіл сітчасто-волокниста, а в старших гладенька й паперова; відкривається неправильною щілиною або порою нагорі з рваним краєм. Внутрішня частина (глеба) у молодості біла й щільна, із дозріванням стає шоколадно-коричневою й порошкоподібною.

Ніжка

Без ніжки; від основи плодового тіла відходять темні, ламкі ризоморфи, які після дозрівання часто обламуються.

М’якуш

Молода глеба біла й щільна, поділена на овальні камери; у зрілих плодових тіл це коричневий порошок спор, змішаний із капіліцієм. Зміна кольору при пошкодженні, запах і смак: даних немає. М’якуш куштувати не слід.

Споровий відбиток і спори

Спори коричневі до червонувато-коричневих, кулясті або майже кулясті, товстостінні, 7–11 мкм у діаметрі (в описах наведено різні діапазони; зазвичай 8–10 мкм), густо вкриті бородавками та шипиками завдовжки близько 1 мкм. Неамілоїдні.

Місця зростання й поширення

Екологія. Наземний ектомікоризний гриб, що живе в асоціації з багатьма видами дерев, зокрема з дубами та соснами. Віддає перевагу сонячним, сухим місцям, бідним на поживні речовини піщаним або глинистим ґрунтам і кислим субстратам; уникає ґрунтів, багатих на кальцій. На мертвих променях плодових тіл розвивається гриб Gelatinipulvinella astraeicola.

Поширення. Дуже рідкісний у Польщі, вид під загрозою (категорія E у Польському червоному списку рослин і грибів); до 2020 року було повідомлено про 12 історичних, 12 сучасних і 15 сумнівних місцезнаходжень. Росте на піщаних узбіччях доріг, на краях листяних лісів, у рідких соснових борах, дубових гаях і термофільних чагарниках. Під суворою охороною в Польщі (Dz.U. 2014 поз. 1408; часткова охорона в 1995–2004 роках). Також занесений до червоних списків, серед іншого, у Чехії, Німеччині, Англії та Нідерландах. У широкому розумінні рід трапляється на всіх континентах, окрім Антарктиди; за вужчою концепцією виду його ареал обмежений Європою, від півдня Франції до Туреччини.

Плодоношення. Зазвичай липень–вересень; висушені плодові тіла міцні й можуть зберігатися рік або, за деякими описами, довше.

З чим можна сплутати?

• Geastrum floriforme (польська: gwiazdosz kwiatuszkowaty) — Також гігроскопічний, але екзоперидій тонший, без товстого шкірястого шару, розтрісканого на дрібні ділянки; спори значно менші.
• Geastrum corollinum (польська: gwiazdosz brodawkowy) — Також гігроскопічний; спорова сумка має виразний круглий перистом, промені тонші, а спори менші.
• Geastrum mammosum — Має товсті, ламкі, помірно гігроскопічні промені, але спори менші (близько 4 мкм).
• Інші звіздовики (Geastrum) — У звіздовиків отвір сумки зазвичай оточений перистомом або диском, а плодове тіло має колумелу; Astraeus має єдину рвану щілину й не має колумели. Старіші екземпляри в польових умовах може бути важко розрізнити.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні цей гриб називають земляною зіркою, а за здатність розкривати й згортати промені залежно від вологості — барометром. Назва «барометр» (так само як «гігрометричний» у науковій назві) пояснюється саме тим, що він реагує на вологість повітря.
• Гриб росте на відкритих, сухих і сонячних місцях із бідним піщаним ґрунтом, тому в Україні його шукають переважно на піщаних узбіччях, соснових узліссях і сухих схилах. Зустрічається він нечасто й локально.
• Через зірчасту форму цього гриба нерідко плутають з іншими земляними зірками роду Geastrum. Головна відмінність у тому, що в астреусу товстий шкірястий покрив, який розкривається променями, а в справжніх земляних зірок усередині є ще окремий шар, що утворює ніжку під спороносним мішечком.