Phaeotremella foliacea

Опис

Тремела листувата (Phaeotremella foliacea) — це драглистий гриб із бурим, мозкоподібно складчастим плодовим тілом, яке з віком утворює лопаті, схожі на морські водорості або листя. Плодове тіло зазвичай має 3–15 см, кольору від корицево-бурого до темно-бурого, пружне та слизьке після дощу. У суху погоду воно зморщується, твердне й чорніє, а після зволоження знову розм’якшується.

Росте на мертвих гілках і деревині хвойних дерев, де паразитує на міцелії стереуму кров’яного (Stereum sanguinolentum). Плодові тіла трапляються цілий рік, найчастіше восени та в м’які зими. У Польщі вона рідкісна.

Від вушкових грибів відрізняється відсутністю вухоподібної форми, а від схожих драглистих грибів — ростом на хвойних; види з листяних дерев (наприклад, Phaeotremella frondosa) зазвичай блідіші та більші. Вона безсмакова й непридатна для споживання.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Типового капелюшка немає; плодове тіло тремелоїдне (драглисте), 3–15 см у діаметрі (в описах наводяться різні діапазони; подекуди до 5 см), винятково дуже велике. У молодих екземплярів воно складчасте, як мозок, пізніше лопатеве, з нерегулярними, зрослими лопатями та складками із закругленими краями, схоже на морські водорості. Колір варіює від корицево-бурого з тілесним відтінком до бурого й темно-бурого.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинок, трубочок чи шипиків немає. Гіменофор вкриває всю поверхню плодового тіла, а спороносні базидії утворюються по всій його поверхні.

Ніжка

Ніжки немає; плодове тіло прикріплене безпосередньо до субстрату.

М’якуш

У вологому стані драглисте й пружне; у суху погоду тверде, хрящувате та майже чорне, а після зволоження відновлює форму. Смак дуже м’який, запах незначний; м’якоть складається переважно з води. М’якоть не слід куштувати для визначення.

Споровий відбиток і спори

Спорова маса біла. Спори округлі або широкоеліпсоїдні чи еліпсоїдні, гладенькі, 5,5–12 × 4,5–9 мкм (в описах наводяться різні діапазони). Проростають гіфою або дріжджоподібними клітинами.

Місця зростання й поширення

Екологія. Паразит міцелію стереуму кров’яного (Stereum sanguinolentum), що росте в мертвій деревині хвойних; уражує гіфи в деревині, а не плодові тіла живителя. Плодові тіла з’являються на мертвих, ще прикріплених або свіжоопалих гілках хвойних дерев.

Поширення. Поширена в помірному поясі Північної півкулі: Європа, північна Азія, Північна Америка; в деяких описах також Південна Америка, Африка та Нова Зеландія. Після виділення кількох подібних видів дані про поширення потребують оновлення. У Польщі рідкісна; у Червоному списку грибів має категорію невизначеного статусу загрози (I). У Польщі не охороняється законом.

Плодоношення. Плодові тіла можуть з’являтися цілий рік, найчастіше восени та в м’які зими, за умови, що не надто сухо.

З чим можна сплутати?

• Phaeotremella frondosa — Паразитує на пергаментних грибах (Stereum), що ростуть на листяних деревах; плодові тіла зазвичай більші та блідіші.
• Phaeotremella fimbriata — Європейський вид, що паразитує на Stereum rugosum на листяних деревах; плодові тіла дрібніші, від темно-бурих до чорних.
• Auricularia auricula-judae (аурикулярія вухоподібна) — Плодове тіло вухоподібне, росте найчастіше на бузині та інших листяних деревах.
• Auricularia mesenterica (аурикулярія мезентерична) — Росте на деревині листяних; верхня сторона плодового тіла зонально забарвлена кількома кольорами, нижня жилкувата.
• Exidia saccharina (екзидія цукрова) — Драглисте плодове тіло, що росте лише на хвойних, без виразно лопатевої, листоподібної структури.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В українській мікологічній літературі гриб відомий як дрижалка листувата, за старою латинською назвою Tremella foliacea. Слово «дрижалка» походить від дрижання: драглисте тіло гриба тремтить, як желе, а «листувата» вказує на лопаті, схожі на листя.
• Українською цей вид часто називають за старою назвою, бо сучасну Phaeotremella foliacea довго зараховували до роду Tremella. Через це в українських визначниках і списках грибів його зазвичай шукають серед дрижалок.
• В Україні дрижалку листувату варто шукати там, де є хвойні ліси, наприклад у Карпатах і на Поліссі, на мертвих гілках і деревині ялини та сосни. Її драглисті бурі «мозочки» легко сплутати з іншими драглистими грибами, зокрема з дрижалкою мозкоподібною.