Tremella mesenterica

Опис

Тремела мозкоподібна (Tremella mesenterica) утворює драглисті, складчасті, мов мозок, плодові тіла завширшки 1–5 см, золотисто-жовті або оранжеві, блискучі та слизькі у вологому стані. Вона пробивається крізь тріщини в корі мертвих гілок, зазвичай листяних дерев, таких як бук, дуб, ясен або ліщина. У суху погоду вона зморщується до тонкої темної плівки, а після дощу знову набухає.

У Польщі вона поширена. Плодові тіла з’являються у вологі дні впродовж усього року, найчастіше пізньої осені, взимку та навесні. Вона росте як паразит на міцелії інших грибів роду Peniophora, тож, по суті, це «гриб на грибі».

Її можна сплутати з Tremella aurantia, яка росте лише поряд зі стереумом жорстковолосистим (Stereum hirsutum), є матовою та має товстіші лопаті, а також з Dacrymyces chrysospermus, який росте на деревині хвойних. Вид не отруйний, але каталог вважає його неїстівним.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Капелюшка в строгому розумінні немає: плодове тіло драглисте, неправильне, округле, лопатеве або складчасте, як мозок, 1–5 см (до 7,5 см) завширшки та 2,5–5 см заввишки. Поверхня зазвичай гладка й блискуча, у вологому стані слизька та жирна; лопаті напівпрозорі, насичено жовті або жовто-оранжеві, золотисті або кремово-лимонні, з віком вицвітають і частково розпливаються, рідко позбавлені пігменту (білі). Молоді плодові тіла вкриті слизом від нестатевих конідій, який у масі золотисто-жовтий. Вологе плодове тіло драглисте, але жилаве; висихаючи, воно твердне й зморщується до тонкої темної червонуватої або оранжевої плівки, яка оживає після дощу.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинок, трубочок і шипів немає; гіменій (спороносний шар) вкриває поверхню лопатей плодового тіла.

Ніжка

Ніжки немає; плодове тіло пробивається крізь тріщини кори субстрату, виростаючи із зачатка під корою.

М’якуш

Драглисте, у вологому стані жилаве, у сухому тверде. Виразного смаку й запаху немає. Не куштуйте м’якоть, щоб розпізнати гриб.

Споровий відбиток і спори

Споровий відбиток білий або блідо-жовтий, неамілоїдний. Спори округло-еліпсоїдні до видовжених, гладенькі, без пори проростання, приблизно 10–16 × 6–12 мкм (в описах наведено різні діапазони). Вони проростають трубкою або брунькуванням у дріжджоподібні конідії.

Місця зростання й поширення

Екологія. Паразитичний гриб на міцелії деревних грибів роду Peniophora; іноді плодові тіла хазяїна й паразита ростуть разом. Трапляється на мертвих, але ще прикріплених або свіжоопалих гілках дерев, переважно листяних (бук, дуб, ясен, ліщина; у Канаді найчастіше на вільсі червоній), рідше хвойних. Виходить із тріщин кори під час дощової погоди; віддає перевагу місцям від вологих до мокрих.

Поширення. Космополіт: Європа, Азія, Африка, Північна, Центральна та Південна Америка, Австралія; відсутній в Антарктиді. Поширений у помірній і тропічній зонах, у листяних і мішаних лісах. Поширений у Польщі. У Польщі не перебуває під правовою охороною.

Плодоношення. Плодові тіла з’являються під час періодів вологої погоди впродовж усього року, найчастіше пізньої осені, взимку та навесні.

З чим можна сплутати?

• Tremella aurantia (= Naematelia aurantia) — Росте лише поряд зі стереумом жорстковолосистим (Stereum hirsutum), на якому паразитує; поверхня зазвичай матова, не жирна, а лопаті товстіші. У сухому стані зберігає форму, а не зморщується до плівки. Має дрібніші базидії та спори (приблизно 8,5–10 × 7–8,5 мкм) і не має міхурців; рідше буває напівпрозорою.
• Dacrymyces chrysospermus — Росте на деревині хвойних, дрібніший і має бліду точку прикріплення до субстрату. Під мікроскопом має роздвоєні (Y-подібні), двоспорові базидії, а не базидії, поділені поздовжніми перегородками.
• Tremella brasiliensis та Tremella mesenterella — Схожі види з неотропіків і Японії (перший) та з Північної Америки (другий); практичного значення в Польщі не мають.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В українській мікологічній традиції рід Tremella називають «дрижалками» через драглисту, студенисту консистенцію плодових тіл, які ніби тремтять від дотику. Золотисто-жовта Tremella mesenterica належить саме до цього роду.
• В Україні цей гриб трапляється в листяних лісах, зокрема в Карпатах, на Поліссі та в лісостеповій зоні. Він росте на сухих відмерлих гілках дуба, бука, ліщини та інших листяних порід.
• Він не належить до видів, занесених до Червоної книги України. Після дощів його висохлі темні плівки в наших лісах знову набухають і стають яскраво-золотистими.