Armillaria ostoyae

Опис

Опеньок темний (Armillaria ostoyae) — найпоширеніший опеньок у Польщі. Плодові тіла мають капелюшок діаметром 3–8 см, тілесно-рожевий або червонувато-коричневий, з виразними чорно-коричневими лусочками, що сягають краю. Пластинки спочатку кремово-білі, пізніше коричневі, а на ніжці є досить товсте біле кільце з темними лусочками на нижньому боці.

Росте купами на пнях і при основі дерев, переважно ялин, у хвойних лісах на кислих ґрунтах, рідше на ялиці, сосні та буку. Це паразит, що руйнує коріння дерев. Іноді пні бувають білими від його спор.

Не їжте його сирим або недостатньо термічно обробленим. Збирайте лише ті екземпляри, щодо виду яких ви впевнені, оскільки на пнях ростуть також отруйні гриби, що утворюють купи, наприклад Hypholoma fasciculare (опеньок несправжній сірчано-жовтий).

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Діаметр 3–8 см; у молодих екземплярів випуклий, швидко розпрямляється, у старших стає увігнутим. Колір тілесно-рожевий, червонувато-коричневий або кремово-коричневий. Характерні досить великі чорно-коричневі лусочки, що сягають краю капелюшка.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинки досить густі, спочатку кремово-білі, пізніше коричневі; в деяких описах низхідні (збігають по ніжці).

Ніжка

Висота 4–12 см, товщина до 2 см; циліндрична, волокниста, булавоподібна, суцільна, часто викривлена; у старших екземплярів ватоподібна і порожниста всередині. У верхній частині білувата, нижче іржава, зазвичай із залишками білуватого покривала та коричневими волокнами. Кільце досить товсте, біле, з темними лусочками на нижньому боці та по краях, добре розвинене.

М’якуш

Біла, з віком набуває рожевого відтінку; грибний запах, м’який смак. Сира м’якоть містить сполуки, шкідливі для деяких людей (див.: medical), тому її не можна їсти сирою.

Споровий відбиток і спори

Відбиток спор білий. Спори еліпсоїдні, гладенькі, з краплинами, 7,5–10 × 5–7 мкм.

Місця зростання й поширення

Екологія. Паразит дерев (кореневе гниття, спричинене опеньками, біла гниль деревини) та сапротроф на мертвих пнях і коренях, іноді на ґрунті біля коренів. Поширюється чорними ризоморфами («шнурками») під корою та в ґрунті; міцелій може виявляти біолюмінесценцію (світіння деревини). Вражає переважно ялину, рідше ялицю, сосну та бук; сильно патогенний для багатьох хвойних.

Поширення. Північна півкуля: Північна Америка, Європа, Японія. Дуже поширений у Центральній Європі; у Польщі найчастіший вид опенька, особливо в ялинових лісах на кислих ґрунтах. У Польщі не перебуває під правовою охороною.

Плодоношення. Осінь; точні місяці — немає даних.

З чим можна сплутати?

• Armillaria mellea (опеньок осінній справжній) — Росте на мертвих листяних деревах, капелюшок із дуже дрібними волокнами, іноді зовсім голий. З точки зору грибника всі опеньки розглядаються подібно.
• Armillaria tabescens (опеньок безкільцевий) — На ніжці немає кільця; у Польщі трапляється рідко.
• Pholiota limonella — Можна сплутати з ним, якщо відсутні міцеліальні віяла; детальні відмінності — немає даних.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні народна назва «опеньок» безпосередньо вказує на характерне середовище гриба, оскільки він масово селиться біля пнів та на корінні хвойних дерев у Карпатах і на Поліссі.
• В українських гірських лісгоспах темний опеньок сприймають насамперед як агресивного природного паразита, що спричиняє кореневу гниль та всихання смерекових деревостанів.