
Опис
Луската парасолька гостролуската — пластинчастий гриб середнього розміру з коричневою шапкою діаметром 5–12 см, вкритою темними, загостреними, розлогими лусками, які у старих екземплярів опадають. Пластинки білі або кремові та скупчені, а на ніжці є широке звисаюче кільце. Нижче кільця ніжка бурувата та волокнисто-луската. Гриб має неприємний, пряний запах.
Росте з серпня до жовтня в листяних і хвойних лісах, парках, садах та на трісці; віддає перевагу тіні та вологим місцям. Часто трапляється поодинці або невеликими групами.
Його можна сплутати з іншими грибами групи парасольок і лускаток, а також з деякими мухоморами. Не збирайте його лише на основі зовнішнього вигляду шапки: перевірте, чи є біля основи ніжки піхва, а якщо сумніваєтеся, залиште гриб у лісі.
Ознаки для розпізнавання
- Шапка
- Діаметр 5–12 см (в описах також зустрічаються значення до 10 см); яйцеподібна або дзвоникувата чи опукла в молодому віці, пізніше розпростерта, у старих екземплярів у центрі увігнута, м’ясиста. Колір від коричневого до червонувато-коричневого, темніший у центрі. Поверхня вкрита чорнувато-коричневими, загостреними, стоячими лусками (пірамідальними) на світлішому тлі; у старших плодових тіл луски опадають.
- Гіменофор (низ шапки)
- Пластинки скупчені, вільні, білі або кремові, роздвоєні на кінцях (схильність до роздвоєння).
- Ніжка
- Висота 4–8 см (в описах також вказується близько 10 см), товщина 0,7–1,5 см; циліндрична, біля основи бульбоподібно розширена, тверда, спочатку суцільна, потім порожниста. Нижче кільця коричнева, волокниста до лускатої (рідкісні коричневі луски). Кільце широке, перетинчасте або ватоподібне, у зрілих екземплярів звисаюче та рване, зверху білувате, знизу бурувате; іноді прикріплене до краю шапки.
- М’якуш
- Білувата, м’яка в шапці, досить волокниста в ніжці. Запах різкий, неприємний, «пряний» (порівнюють із дощовиком звичайним Scleroderma citrinum, а також з гумою чи землею); смак кислуватий. Смак не можна перевіряти.
- Споровий відбиток і спори
- Споровий порошок білий. Спори довгасто-еліптичні, гладкі, слабко амілоїдні, 6,5–11 × 2–3,5 мкм.
Місця зростання й поширення
Екологія. Наземний сапротроф. Росте в хвойних і листяних лісах, парках, чагарниках і садах, а також на деревній трісці та мульчі з кори; любить тінисті та вологиші місця.
Поширення. Широко поширений у Північній півкулі (Європа, Азія, Північна Америка); у південній — лише в південній частині Північної Америки та в Австралії (також повідомляється з Нової Зеландії та Японії). В Європі від звичайного до рідкісного. Не охороняється законом у Польщі.
Плодоношення. З серпня по жовтень.
З чим можна сплутати?
- Echinoderma echinaceum — Найбільш схожий; менший, ніжка нижче кільця вкрита гострими лусками.
- Echinoderma calcicola — Бородавки кольору тла шапки, пластинки нероздвоєні та рідші.
- Echinoderma hystrix — Рідкісний, темніший, з темними краями пластинок.
- Macrolepiota procera (парасолька велика) — Іноді їх плутають; велика парасолька набагато більша і має ніжку зі змієподібним візерунком. Подальші відмінності — немає даних.
- Види роду Amanita — Існує ризик плутанини з мухоморами, серед яких є смертельно отруйні види; мухомори мають піхву біля основи ніжки, тоді як луската парасолька гостролуската — ні.
Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.
Цікаві факти
- В українській мові цей вид отримав назву «лепіота шорстка» завдяки характерним гострим лусочкам, які вкривають поверхню шапки та легко обсипаються.
- В Україні цей гриб найчастіше трапляється в лісових масивах Полісся, Лісостепу та в Карпатах, де полюбляє вологі затінені ліси й старі парки.
- Через наявність помітного плівчастого кільця на ніжці та візерунка з темних лусочок недосвідчені збирачі в Україні нерідко плутають його з іншими видами грибів-зонтиків.
Двійники: Echinoderma asperum і схожі види

Часті запитання
Коли росте Echinoderma asperum?
За спостереженнями в Польщі (GBIF) сезон: Серпень – Жовтень; найбільше записів припадає на Вересень.
Де росте Echinoderma asperum?
Наземний сапротроф. Росте в хвойних і листяних лісах, парках, чагарниках і садах, а також на деревній трісці та мульчі з кори; любить тінисті та вологиші місця.
З чим можна сплутати Echinoderma asperum?
Найчастіше згадувані двійники: Macrolepiota procera. Ніколи не покладайся на одну ознаку — якщо маєш сумніви, покажи гриб фахівцеві.
Echinoderma asperum — отруйний гриб?
Так — отруйний гриб. Якщо підозрюєш отруєння, дзвони 112 і візьми рештки грибів до лікаря.
У застосунку Gribo цей вид має також 3D-модель, яку можна обертати, фото у вікторині й попередження під час розпізнавання камерою. Дивись, як почати.