Entoloma sinuatum

Опис

Entoloma sinuatum (ентолома жовтувато-сиза отруйна) — це великий, масивний гриб із білуватою до сіро-охристої, шовковисто-блискучою шапинкою, зазвичай 5–20 см у діаметрі. Пластинки у молодих плодових тіл білуваті або кремові, згодом рожевіють, а ніжка товста, біла і не має кільця. Запах борошнистий або неприємний, згірклий.

Він росте з пізньої весни до осені в листяних лісах під буками й дубами, на глинистих і вапнякових ґрунтах, а також у парках, на луках і узбіччях доріг, часто групами. У Польщі він нечастий, але в Європі є однією з частіших причин отруєння грибами.

Його найлегше сплутати з Calocybe gambosa, Clitocybe nebularis та Clitopilus prunulus; вони іноді ростуть поруч. Рожеватий відбиток спор і пластинки, що рожевіють, є підказкою, але не можна покладатися лише на одну ознаку. Якщо ви не впевнені щодо виду, не збирайте та не їжте його.

Ознаки для розпізнавання

Шапка

Діаметр 5–20 см (зафіксовано до 30 см); найбільший у роді. Напівсферичний із підвернутим краєм у молодому віці, потім опуклий до плаского, часто з тупим горбочком у центрі та хвилястим краєм. Колір слонової кістки, білуватий, сіро-охристий, сіро-коричневий із віком. Поверхня шовковисто-блискуча, гладка, гола, злегка волокниста, злегка слизиста.

Гіменофор (низ шапки)

Пластинки помірно густі або широко розставлені, виїмчасті (вирізані із зубом) біля ніжки, майже вільні; спочатку білуваті або жовтувато-білі, потім кремові, рожевіють і стають червонувато-рожевими в міру дозрівання спор. Навколо ніжки видно жолобок (так званий «рів»).

Ніжка

Висота 4–20 см (5–12 см за деякими описами), товщина 0,5–4 см, циліндрична, масивна, біла, суцільна в молодому віці, потім губчаста, злегка борозниста, блискуча; без кільця. Білий повстистий міцелій біля основи, ніжка іноді буковидна.

М’якуш

Біла, блискуча, не змінює кольору при розрізанні. Запах і смак описуються як борошнисті або борошнисто-огіркові, часто також неприємні, згірклі. Не куштуйте його; не куштуйте м’якоть цього чи будь-якого підозрілого гриба.

Споровий відбиток і спори

Відбиток спор рожевий: жовтувато-рожевий або червоно-коричневий (описи дають різні кольори). Спори нерегулярно багатогранні (шестикутні в обрисі), гладкі, близько 8–11 × 7–9,5 мкм.

Місця зростання й поширення

Екологія. Описи трактують екологію по-різному: мікоризний гриб або вид переважно сапротрофного роду, зафіксовано ектомікоризу з вербою. Росте під буками й дубами, рідше березами, на глинистих або вапнякових ґрунтах, а також у парках і на трав’янистих ділянках поблизу лісів.

Поширення. Європа (частіше в південній та центральній частинах), Північна Америка, а також Мала Азія, Іран, Китай. У Польщі нечастий; росте поодиноко або групами, іноді у відьомських колах; від передгір’я до альпійського поясу, а також на вологих луках, пасовищах і узбіччях доріг. Юридично не захищений у Польщі; Червоний список 2006 року: I (недостатньо даних).

Плодоношення. З кінця травня до осені; в Європі переважно пізнє літо та осінь.

З чим можна сплутати?

• Calocybe gambosa — Пластинки густі та кремові. Плутанина особливо легка з молодими екземплярами, і ці два гриби можуть рости поруч.
• Clitocybe nebularis — Іноді плутають; пластинки білуваті, спускаються на ніжку, запах сильний, борошнистий, згірклий.
• Clitopilus prunulus — Сірувато-біла, повстиста шапинка та білуваті пластинки, що спускаються на ніжку, які рожевіють лише з віком; часта причина отруєнь у Франції.
• Agaricus campestris — Має кільце на ніжці, рожеві пластинки, що темніють до шоколадно-коричневих, і темно-коричневий відбиток спор.
• Entoloma clypeatum — Подібний за зовнішнім виглядом, але росте під деревами родини трояндових (ґлід, яблуня, слива, груша).
• Рядовки (Tricholoma), наприклад T. columbetta — Загальний габітус подібний; рядовки мають білий відбиток спор, дзвіночківки — рожеватий з кутастими спорами. T. columbetta має атласну шапинку й ніжку та слабкий неборошнистий запах.

Ніколи не покладайся на одну ознаку. Якщо не впевнений — не збирай; покажи гриб кваліфікованому фахівцеві з грибів.

Цікаві факти

• В Україні цей гриб поширений переважно в Лісостепу та зоні мішаних лісів, де він найчастіше росте групами в дібровах та букових лісах.
• Українські грибники нерідко плутають цей вид із рядовкою травневою або підвишеньком через виражену зовнішню схожість світлих плодових тіл та характерний борошняний запах.
• В українській ботанічній термінології паралельно вживаються назви «ентолома виїмчаста» та «рожевопластинник», які точно описують анатомічні особливості прикріплення та колір пластинок зрілого гриба.